Логопедія

Дитячий логопед-дефектолог

Метльова Олена Іванівна

Логопед - це той фахівець, з чиєю допомогою визначаються та реалізуються необхідні методики щодо усунення дефектів мовлення, актуальних як для дітей, так і для дорослих пацієнтів. Він надає допомогу у «постановці» належним чином звуків, в позбавленні від неправильності у вимові, а також від заїкання (логоневрозу). Усунення мовних дефектів проводиться за рахунок певного впливу, виробленого на органи мови. Цей фахівець вчить правильному диханню і управління власною промовою, їм також даються роз'яснення щодо формування тих чи інших варіантів звуків. Крім іншого логопед застосовує також і певні вправи, з допомогою яких виробляється закріплення необхідної інформації.

В обов'язковому порядку логопед повинен мати певні навики психолога, тому що робота логопеда в цілому орієнтована на контакт з пацієнтами, які перенесли серйозні захворювання. Справа в тому, що порушення мовлення являють собою складну психологічну травму, і саме від грамотного і правильного підходу з боку логопеда забезпечується можливість швидкого відновлення пацієнта.

 

Хвороби, які лікує логопед

До числа хвороб, які дозволяє усунути логопед, належать такі їх різновиди:

• афонія, дисфонія (порушення мовленнєвої звучності);
• дислалія (порушення у вимові окремо розглянутих звуків: шепелявість, гаркавість);
• логоневроз (мовленнєвий порушення у вигляді заїкання);
• тахилалия, брадилалия (порушення, які проявляються в швидкості вимови);
• дислексія (мовне порушення, що виявляється в навичках читання);
• ринолалія (тобто гугнявість);
• різні порушення мови, що виникли у пацієнтів на тлі глухоти;
• порушення, пов'язані зі слухом або з вимовою, що виникли на тлі перенесення пацієнтом операції або будь-якої травми.

 

Як лікує логопед

Необхідність відвідати кабінет логопеда, природно, пов'язана з низкою питань, на які пацієнти хочуть отримати відповідь безпосередньо до відвідування, причому один із цих питань пов'язане з особливостями, які передбачає лікування логопеда.

Так, наприклад, коригування мовленнєвої функції малюків передбачає її твір у виконанні різних вправ і ігор. Підбір конкретних рішень здійснюється в індивідуальному порядку, як і лікування в будь-якій іншій області.

Що стосується особливостей лікування для дорослих, то тут логопед відштовхується від причин, що спровокували проблеми у мовленні, а також від того, наскільки вираженими є пошкодження голосового апарату на тлі виробленого травмуючого впливу. Наприклад, при операції гортані логопед проводить навчання так званої «стравохідної мови», при якій освіту всіх звуків відбувається через стравохід. Якщо ж проблеми голосового апарату викликані параліч гортані/лицьових м'язів або інсультом, то корекція ґрунтується на декількох етапах при поступовому відновленні мови.

Процес лікування у логопеда передбачає нерідко призначення комплексу вправ, на виконання яких важливий ретельний підхід, без будь-яких перерв. Актуальні дефекти мови усуваються виключно при спільно прикладених зусиль з боку, як лікаря, так і пацієнта, що, безсумнівно, вимагає наявності певного терпіння та наполегливості в досягненні результату.

 

Коли йти до логопеда з дитиною?

• При неправильному вимові малюком тих чи інших букв. Дана особливість може вказувати на недорозвиненість стану мовленнєвого апарату, проте в деяких випадках пояснюється і короткою вуздечкою, розташованої під язичком.
• При затримці мовлення у дитини або при повному її відсутності. В якості причин можуть виступати самі різні чинники.
• Занадто повільний або швидкий говір малюка, сплутаність у вимові звуків, їх «проковтування». Причиною таких проявів може служити пошкодження сурдоаппарата або вади в його розвитку. Тут може знадобитися не тільки лікування логопеда, але і ЛОРа.
• Перенесення малюком хірургічного лікування, спрямованого на усунення вроджених лицьових аномалій або аномалій ротоглотки. Саме по собі хірургічне втручання не викликає погіршень в мовних функціях, проте цей фактор передбачає необхідність у привчанні м'язів в комплексі з голосовим апаратом до роботи по-новому.
• При ДЦП у дитини. В основному у таких дітей відзначається дислексія або затримка мовлення. Відсутність лікарської допомоги може призвести до того, що дитина і зовсім не почне розмовляти або його мова буде мати невиразний і змащений вигляд.

 

Коли дорослій людині йти до логопеда?

Бувають і такі ситуації, при яких допомога логопеда потрібна і дорослим, всупереч думці багатьох про те, що логопед - це виключно дитячий лікар. Тут виділяють такі їх варіанти:

• Порушення мови на тлі перенесення інсульту, парезу або паралічу м'язів гортані або лицьовими м'язами. Використовуючи спеціальний комплекс вправ, логопед надасть допомогу у відновленні втраченої мовної функції. Додатково у разі необхідності може бути призначений масаж, голковколювання, фізіотерапія, а також препарати, чия дія спрямована на підвищення м'язового тонусу.
• Внаслідок перенесення психічних хвороб або нервових потрясінь також можуть виникнути певні мовні порушення у вигляді афонії, дисфонії, логоневрозу, дислексії.
• Видалення гортані або голосових зв'язок також призводить до необхідності консультації логопеда і відповідного лікування, розробленого ним. Зокрема логопед допоможе при використанні стравохідної щілини витягувати потрібні звуки, а також навчить використовувати голосообразующий апарат.

Заїкання, картавість, шепелявість - ці дефекти, як помилково припускає більшість наших співгромадян, у дорослих виправляти вже пізно. Між тим, відвідати логопеда дорослому у цьому випадку не тільки можна, але й потрібно, бо, як вони поправні - запропоновані їм вправи у комплексі з виробленим лікуванням забезпечать можливість правильного вимови звуків і формування необхідної дикції.

 

Привід звернутися за порадою до логопеда є, якщо дитині виповнилося три роки і Ви помічаєте:

• Замкнутість, знижену спостережливість, низьку мовленнєву активність малюка;
• Дитина спілкується з дорослими виключно “мовою” жестів та міміки;
• Порушення загальної моторики (погано ходить, не вміє жувати, рухи не скоординовані, хаотичні);
• Порушення дрібної моторики (не може захопити предмет і втримати його, млявість долонь і пальців рук); не виділяється ведуча рука (права чи ліва);
• Дитина, маючи хороший слух, не сприймає навколишні звуки, не фіксує поглядом їх напрямок і не повертає голову в бік звуку;
• Словниковий запас накопичується повільно, бідний запас активно вживаних слів;
• Дитина не розмовляє;
• Складність у повторенні слів за дорослими (дитина робить звукові заміни, опускає звуки чи склади, переставляє їх місцями);
• Зв’язне мовлення відсутнє (дитина говорить окремими словами, не зв’язуючи їх граматично між собою);
• Не сформовані або нечітко вимовляються звуки першого генезу:

Голосні а, е, о, і, у, и

Приголосні п, б, м, т, д, к, в, ф, г, х, й

• У мовленні дитини з’явились запинки, спотикання, “застрягання” на приголосних звуках або подовжене (“розтягнуте”) вимовляння голосних.

 

Чому варто звернутися до логопеда?

Зверніться за консультацією фахівця з мовлення, якщо у Вашої дитини є такі симптоми:

• у 2-3 місяці немає гуління;
• у 6-7 місяців немає белькотіння;
• у рік дитина не намагається вимовляти слова;
• у 2 роки дитина не вимовляє слова та фрази;
• у 5 років дитині важко будувати фрази і речення.

Зверніть увагу, що у віці 3 років з профілактичною метою потрібно звернутися до дитячого логопеда незалежно від наявності дефектів мовлення.

 

Допомога логопеда дітям та дорослим включає:

• консультативну допомогу батькам на ранніх етапах мовленнєвого розвитку дитини в довербальний (0-12 місяців) та вербальний період (12-36 місяців);
• логопедичну допомогу дітям раннього віку на етапі формування мовлення:

- при затримці мовлення у віці 2-3 років;

- при порушеннях експресивного та імпресивного мовлення (моторна алалія, сенсорна алалія) - із 3 років;

- корекцію звуковимови, артикуляції, інтонації та фонації при дислаліях, дизартріях, ринолаліях - із 4-х років;

• реабілітацію втрачених мовленнєвих функцій після перенесених травм головного мозку, інсультів, інфекційних хвороб (афазія дитяча, афазія дорослих);
• корекцію порушень темпу і ритму мовлення при заїкуватості.

Логопедичний масаж (у тому числі зондовий) впливає на стан м’язів, нервів, кровоносних судин і тканин периферичного мовленнєвого апарату. Він застосовується в комплексі при мовленнєвих вадах. Масаж логопеда нормалізує та активізує роботу м’язів, знижує симптоми неврологічних проявів. Спосіб підбирається індивідуально в залежності від мовленнєвого порушення і призначається циклами: 10-20 сеансів з перервою один-два місяці.

 

Заняття з логопедом – навіщо вони потрібні та як проводяться

Діти не народжуються з готовою, правильно поставленою вимовою – лише поступово, пізнаючи світ, дитина вчиться складати слова і правильно їх вимовляти. На жаль, часто трапляються випадки пізнього розвитку мовлення або неправильного його формування, і в такому разі необхідні заняття з логопедом.

Логопед – це фахівець з вищою педагогічною дефектологічною освітою, який займається виявленням і усуненням дефектів мовлення в дитини. Робота логопеда – це не тільки формування правильної вимови звуків та слів, але й розвиток уваги, мислення, пам’яті, тобто всіх складових, необхідних для освітнього процесу.

Консультація логопеда-психолога може знадобитись у будь-якому віці, тим паче батьки самостійно не можуть виявити проблеми з мовою в дитини. Якщо раніше вважалось, що звертатись до фахівця слід у п’ятирічному віці, то сучасна медицина має на увазі отримання консультацій у фахівця вже в 2-3 роки життя дитини. Річ у тому, що до п’ятирічного віку в малюка вже повністю формується мова, і виправити дефекти буде важко, хоча й можливо.

 

Коли для дитини потрібен логопед

Батьки повинні звернутись до логопеда за консультацією вже у дворічному віці дитини, адже тільки фахівець зможе виявити проблеми та скласти індивідуальну програму занять. Вважається, що потрібен логопед для дитини у разі невідповідності її розвитку нормам:

1. У віці одного року дитина, яка нормально розвивається, вимовляє і часто вживає 3-4 «лепетних» слова, цілком розуміє окремі слова і може співвіднести їх з конкретними предметами. У цьому віці дитина розуміє інструкції, які супроводжуються жестами (наприклад, «дай ручку», «не можна»).
2. До двох років малюк може застосовувати речення з двох-трьох слів, чудово розуміє двоступеневу інструкцію (наприклад, «піди на кухню та принеси ложку»), його словниковий запас складає як мінімум 50 слів. Дитячий логопед-дефектолог у цьому віці може з’ясувати, наскільки правильно дитина вимовляє звуки «п», «б», «ф», «д», «к», «н», «м» та «в».
3. Трирічний вік – це вміння складати слова в речення, застосовувати сполучники та прийменники. У цьому віці малюк має засвоїти і правильно вимовляти звуки «с», «з», «ц», «ш», «ж», «ч», «щ».

Звуки «р/л» починають чітко вимовлятись до 5-6 років. При цьому дитина повністю засвоює повсякденний словник, вільно користується загальноприйнятими поняттями (одяг, овочі тощо). Хоча можлива перестановка звуків у словах, які важко вимовляються (наприклад, «екскаватор») – це вважається нормою.

 

Чи потрібно вам звернутися до логопеда (тест для батьків)

Прочитайте ці твердження. Поставте навпроти твердження, з яким ви згодні, його порядковий номер. Якщо ви не згодні, напишіть 0. Говорячи іншими словами, якщо такого порушення немає, ставимо 0; якщо є, ставимо те число, яке відповідає номеру питання

1. У членів нашої родини є недоліки вимови.
2. Перше слово наша дитина сказала пізніше одного року.
3. Малюк погано жує і не любить твердої їжі (морква, яблуко тощо).
4. Наша дитина вільно говорить не тільки рідною мовою.
5. Наша дитина так швидко торохтить, що іноді ми не розуміємо, про що вона говорить.
6. Повільне мовлення нашої дитини змушує мене нервувати.
7. Дитина говорить дуже голосно або дуже тихо.
8. У нашої дитини не виходить вимовляти довгі слова (до двох років «маина» (машина), «апіпед» (велосипед) – є нормою).
9. Малюкові насилу вдається вивчати вірші.
10. Деякі букви і цифри дитина пише у зворотному напрямку.
11. Нашій дитині вже шість років, а вона ніяк не може запам'ятати літери.
12. У вимові дитина допускає граматичні помилки («довгі вушко», «багато стулов», «моя яблуко». До трьох років це є нормою!).
13. Наша дитина не вимовляє деяких звуків (даний пункт залежить від віку дитини, існують вікові норми неправильної вимови).
14. Ми стільки разів читали цю казку, а дитина не може її розповісти! (з 2,5 років).
15. Часто оточуючи люди просять «перекласти», що сказав наш малюк (мовлення змазане, невиразне, незрозуміле).
16. Наша дитина затинається.
17. Мене насторожує той факт, що дитина 3–4 рази повторює одне і те саме слово, перш ніж висловити свою думку.

Загальна кількість балів:

Якщо ви набрали:

• від 0 до 4 балів – у вас немає причин для занепокоєння;
• від 5 до 9 балів – рекомендуємо проконсультуватися у логопеда;
• від 10 балів і більше – необхідно терміново звернутися за допомогою до логопеда!

 

Мовні методи реабілітації після інсульту

Приблизно у 30% хворих на інсульт розвивається патологія відтворення звуків та розуміння людей навколо. У цьому випадку для відновлення втрачених можливостей підключаються логопеди (афазіологи) та фахівці з нейропсихології. Методам реабілітації мовлення після інсульту навчаються родичі, яким роз’яснюється важливість постійного словесного контакту з хворою людиною. Поширеною помилкою близьких людей є думка, що хворий, який переніс інсульт, не розуміє їх. Їм рекомендується спеціальна література, що містить набір перевірених вправ.

Курс реабілітації після інсульту проводиться обов’язково при взаємодії фахівців всіх напрямків. Це значно поліпшує прогноз.